• Слайд 1
 
interatletika.com




Інна Носоленко: «Мені пощастило з тренерами!»

Після багаторічної перерви до активних виступів у фітнесі прийняла рішення повернутися черкаська спортсменка Інна Носоленко. Камбек Інни відбувся на сцені Чемпіонату Європи в Санта-Сусанні (16-21.09.2020), і вийшов він дуже вдалим. Інна повернулася в Україну в статусі чемпіонки Європи з фітнесу 2020 року серед жінок.

Спортсменка розповіла пресслужбі ФББУ про свій шлях на вершину європейського фітнесу.

Інна Носоленко:

«На початку цього року я вирішила виступити на Чемпіонаті Європи поки дозволяє вік, адже стрибати акробатику на тлі молодих юніорок не так вже й легко.

Зазначу, що на міжнародних змаганнях з фітнесу я не виступала з 2011 року. Підготовка до змагань через карантин розтягнулася на вісім з половиною місяців. Напевно, для всіх спортсменів готуватися в такий непростий для всіх період - складне випробування. 

Складнощі особисто мені надали ще більше мотивації і ще більше сил перемогти.

Мені пощастило з тренерами! Чудова і, в той же момент, дуже вимоглива Антоніна Левківна Оробець займалася зі мною постановкою танцю, відпрацюванням акробатичних і силових елементів. У цьому плані вона дуже вимоглива, у неї все повинно бути ідеально і важлива кожна деталь.

І, звичайно ж, тіло. Без якісного тіла в фітнесі ніяк. У цьому мені допоміг Михайло Кисляков - справжній ас у своїй справі!

Багато хто запитував: навіщо мені тренер в тренажерному залі, якщо я і сама треную людей?

Але мало хто розуміє, що при підготовці до високого рівня змагань повинна бути людина, яка буде думати за тебе. Ти сама себе ніколи не зможеш побачити адекватно з боку і не зможеш врахувати всі тонкощі і нюанси в підготовці, в підводці тіла до сцени. Я повністю довірилася Михайлу, тому про мою форму думав він. І я не помилилася! За допомогою Михайла я сяяла!

А що стосується нашого затримання в аеропорту Барселони, то - це, звичайно, пекло!

Ми їхали в сонячну Іспанію і не були готові до того, що будемо без їжі і води сидіти в холодному аеропорту близько двадцяти годин. Це жах!

Ми намагалися не впадати у відчай. Вірили, що все закінчиться добре і нас пропустять на територію Іспанії. Деякі спортсмени збірної України, щоб не втрачати час стали відпрацьовувати позинг прямо в аеропорту. Сміх і сльози одночасно!

Коли питання позитивно вирішилося і нас пустили в Іспанію, ми раділи і співали Гімн України! Моя перемога на Чемпіонаті Європи, мій успіх - це моя сім'я! Сім'я вірила в мене до останнього. Підтримували фінансово і морально. Мій чоловік відправляв мене на в Іспанію чемпіонкою і зустрів чемпіонку!

І, звичайно ж, дитині я пообіцяла привезти медаль з Чемпіонату Європи, так що приїхати без неї я вже не могла».

 1