• Слайд 1
 
interatletika.com




Рубрика «Вони були першими». Дар’я Шевченко

«Фітнес-бікіні» - найпопулярніша жіноча дисципліна бодібілдингу. Чемпіонки в бікіні - кумири для наслідування для десятків тисяч дівчат. Україна має чемпіонські традиції в даній дисципліні. Щорічно українські «бікіністкі» завойовують багато медалей на найпрестижніших турнірах. З кого все починалося і хто був першопрохідцем, ми нагадаємо в нашій новій рубриці «Вони були першими».

Сьогодні наша співрозмовниця - автор першої медалі спортсменок збірної України на чемпіонатах Європи у «фітнес-бікіні» – Дар’я Шевченко.

Пресслужба ФББУ поспілкувалася з Дар’єю, задала питання про початок спортивного шляху, про успіхи, про те, чим займається після завершення активних виступів. Історія Дар'ї - це перші сторінки літопису «фітнес-бікіні» в Україні.

 

 

ФББУ: - Дар’я, ти - автор першого медального успіху на Чемпіонатах Європи в фітнес-бікіні. Пам'ятаєш події восьмирічної давнини? Дуже цікаво також дізнатися, як ти прийшла в бодібілдинг і хто був твоїм тренером?

Дар’я Шевченко: - Так, цей виступ на Чемпіонаті Європи я не забуду ніколи в житті. Це були взагалі мої перші міжнародні змагання і треті за ліком (до цього були тільки Чемпіонат України - 2-е місце та турнір в Сумах - 3-е місце) і тут така яскрава подія і така перемога!

  Прийшла я в бодібілдинг «випадково» в 2011 році. На той час я була керівником проєкту в будівельній компанії і мій офіс був на 10-му поверсі, а тренажерна зала на 4-му поверсі тієї ж будівлі. Я просто вирішила спробувати що це таке взагалі тренування в залі. До цього досвіду взагалі не було в цій темі. Звичайно, я завжди була в спорті, але просто для душі: біг, походи в гори, фрідайвінг, бодіфлекс, танці та багато іншого. Всі «випадковості» відбулися завдяки моїм генам. Мій покійний тато був чемпіоном України зі скелелазіння і обходив весь колишній СРСР і не тільки в походах. Папа загинув, коли мені було півтора року і мама сама виховувала нас трьох дітей, але пам'ять і цінність цього передалася і мені. А ще і фізіологія - у мене від природи були досить накачані литкові м'язи. У дитинстві мене навіть запитували хлопчики: «Чи граю я в футбол?». В юнацтві мене це бентежило, оскільки я виділялася спортивною фігурою серед інших дівчаток, але з віком я зрозуміла, що мені це дуже подобається. І це помітив і президент ФББУ Ігор Делієв, який є одним з власників фітнес-центру «InterFit», де я тренувалася. У мій абонемент входило три ознайомлювальних заняття з тренером. У той момент, коли я прийшла до зали, черговий тренер був зайнятий і, знову ж таки за «випадкової випадковості», мене вирішив тренувати старший тренер «InterFit» Олександр Кислий, який і став моїм тренером. Я просто якщо щось починаю робити, то намагаюся це робити добре. За три заняття я замучила його запитаннями про харчування і тренування, і всю інформацію ретельно записувала. Мабуть, все в комплексі і стало причиною того, що мені запропонували спробувати взяти участь в змаганнях. У серпні, через два тижні моїх наполегливих тренувань як звичайної клієнтки тренажерної зали, я почала підготовку з Сашком до змагань. У жовтні я вже зайняла 2-е місце на чемпіонаті України. Далі, скільки всього було, ви знаєте.

ФББУ: - Я був свідком зародження «бікіні» в Україні і був присутнім на багатьох турнірах. Ви з Оксаною Павловою (призерка «Арнольд Класик США» 2012 року) виглядали, насамперед, яскравіше за інших спортсменок. Якісно нанесений грим, рухи, подача. Як результат, ви були в топі. Де брала інформацію? Як вчилася позувати? Де шила купальники? Де туфлі купувала?

Дар’я Шевченко: - О, це окрема тема. За всі ці знання і допомогу дуже вдячна Олександру Кислому і Ірі Делієвій, які це все пройшли разом зі мною. Все, починаючи від купальника і закінчуючи відтінком помади, який буде на моїх губах, обговорювалося і узгоджувалося. У цьому всьому не було дрібниць і все необхідно було робити ідеально. Купальники я шила в різних місцях, а камінням довгими ночами викладала їх сама... Як зараз пам'ятаю, що сталося на «бронзовому» для мене турнірі «Olympia Аmateur», який проходив вперше в Празі. Після першого змагального дня виявилося, що клей, на який я наклеїла камені, не дуже хороший і вони просто почали сипатися з купальника прямо на сцені. І я всю ніч перед фіналом клеїла їх разом з Ірою Делієвою. З приводу натхнення, то на той час взагалі було все дуже незрозуміло, і вимоги змінювалися від змагання до змагання. Зміни стосувалися як купальника і туфель, так і форми спортсменок. Тому було «золоте правило», яке мені спочатку вклав в голову мій тренер Олександр Кислий: «Потрібно ставати щоразу кращою відносно себе, а не відносно когось на кого ти намагаєшся рівнятись», - це, напевно, був мій головний ключ до успіху. Я не була з професійного спорту, як багато інших дівчат і у мене завжди було все складно з набором м'язової маси. Тим більше, я взагалі не використовувала жодного спортивного харчування навіть тоді, коли посіла друге місце на Чемпіонаті Європи. Ми вивчали потенціал мого тіла просто на здоровому збалансованому харчуванні і це працювало. За це окрема подяка Саші, оскільки нічого серйознішого протеїну я в підсумку в своєму житті не пробувала і займала призові місця на національних і міжнародних турнірах. З позуванням мені було найскладніше. Ну не моя це тема була. Тренуватися в режимі, правильно харчуватися - тут я на всі 100% викладалася, а з позуванням мене рятувала Іра Делієва. Позування - це завжди для мене було найскладніше тренування. Коли ми виходили всі разом на сцену на змаганнях, то я відчувала себе добре. Коли було індивідуальне позування, то мені здавалося, що стукіт мого серця розірве мої груди і його всі чують. В результаті у нас щось вийшло, судячи з досягнень.

ФББУ: - Після завершення кар'єри, ти працювала в фітнес індустрії. Допомагала відкривати фітнес-клуби, але потім кардинально змінила рід діяльності ...

Дар'я Шевченко: - Так, мені дуже подобалося працювати в цій сфері і допомагати у відкритті фітнес-клубів. Я допомогла відкрити один клуб «InterFit» на Лук'янівці і повністю зробила прорахунок і проєкт другого більш масштабного проєкту. У 2014-му році, після закінчення роботи як директора з розвитку в мережі «InterFit», я відкрила власну справу. Працювати я почала з 16-ти років і це було дуже важливою частиною мого життя. Спільно з найкращою подругою ми створили перший український бренд карнавального одягу для дітей і дорослих «Purpurino». Ми стали найбільшим виробником на території України і нашу продукцію можна було купити в таких мережах, як «Епіцентр», «Ашан», «Антошка», «Розетка», «Будинок Іграшок». Це було непросто, оскільки почали ми під час кризи, але це точно зробило нас сильнішими. Зараз ця торгова марка існує і крім карнавальних костюмів ми виготовляємо дитячий одяг, шкільну форму, нарядні сукні.

А півтора роки тому я запустила ще один проєкт разом зі своїм партнером - рольові костюми D&A (Daria&Anna). В цьому бренді ми реалізували все своє бачення щодо красивої сексуальності, і, відношення до жіночої краси, яке було закладено під час змагань, стало у пригоді .

Зараз бренд D&A активно розвивається, і ми продаємо свою продукцію гуртом на території України і за кордоном, а також є роздрібні клієнти по всьому світу.

 

ФББУ: - Останній блок питань: - Чи слідкуєш за розвитком бодібілдингу зараз? Чи давно була на змаганнях? Чи немає ностальгії за сценою і змагальними емоціями? З ким підтримуєш стосунки зі світу бодібілдингу?

 

Дар’я Шевченко: - За розвитком бодібілдингу зараз не стежу, бо трохи пішла в іншу сферу розвитку. Мій день починається о 5.45 з цілорічного купання у відкритій водоймі, практик, медитації, йоги, бігу і тренувань з власною вагою. І ще я - веган, тому світ бодібілдингу зараз - не зовсім моя тема.

            На змаганнях була дуже давно. Напевно, коли останній раз в них брала участь. Три роки я була дуже активна в цьому, а потім вирішила зупинитися. У мене з'явилося відчуття, що йду по другому колу. Оскільки в профі я ніколи не планувала йти, а у всіх змаганнях, в яких мені хотілося взяти участь і зайняти якісь місця, я взяла участь. Я робила це з насолодою, тому зупинилася тоді, коли це вже починало нагадувати роботу і з'явилося відчуття «треба».

Ностальгія іноді буває. Приходять думки, що після народження дитини можна було б підготуватися і виступити, але це мені цікаво було б зробити саме залишаючись веганом. Але поки не впевнена, що це реально і що зможу зробити таку форму, яка зараз є нормою, оскільки все в цій сфері дуже сильно змінилося. У мене підтягнуте і досить сухе тіло зараз. Моя вага менше, ніж будь-коли була на змаганнях. М'язової маси, звичайно, замало, але для життя мене моя форма цілком влаштовує.

Так, щоб сказати, що я бачуся з кимось із федерації, то ні. Живу я зараз в основному за кордоном. Наприклад, останні три місяці на Балі. Добре, що соціальні мережі дають можливість листуватися і вітати один одного зі святами, що ми і робимо.

Люблю і дякую від щирого серця я всім тим прекрасним людям, які допомогли мені на спортивному, цікавому і непростому шляху: Ігорю Делієву, Ірі Делієвій і Олександру Кислому!

 

ФББУ: - Побажання новому поколінню спортсменів від Дар'ї Шевченко.

Дар’я Шевченко: - Ставати щодня кращої версією себе у всіх сферах вашого життя!


Автор: Микола Колтаков

1